Спляча красуня

Начало книги

Жоден телефон контори «Ремпостач» не відповідав.

— Позасинали вони там усі, чи що? — висловив припущення товариш Безребренко — начальник управління, якому той «Ремпостач» підпорядкований, і наказав з’ясувати причину дивного явища.

Звернулися з претензіями до телефонної станції. Її працівники довго щось перевіряли, а потім відкинули претензії як безпідставні.

— Телефони у вашому «Ремпостачі» справні, — сказали зв’язківці. — А чому до них ніхто не підходить, то вже ваш клопіт. Може, там п’ятихвилинка позачергова. Або колективний виїзд на природу. Таке буває.

Припущення телефоністів не викликали заперечень, тому вирішили перечекати годину-другу, поки п’ятихвилинка закінчиться.

Однак і через три години нічого не змінилося. «Ремпостач» мовчав, наче його вже підпорядкували іншому управлінню або ліквідували під час чергової, непередбаченої реорганізації.

Тоді й вирішено було на короткій оперативній нараді надіслати до «Ремпостачу» гінця. «Для ознайомлення на місці з окремими питаннями зв’язку», — коротко визначив мету поїздки товариш Безребренко.

Читать дальше →