Літаюча тарілка

Начало книги

Я вам про літаючі тарілки розповім. Ні, не про ті, якими щаслива дружина зустрічає чоловіка, що припізнився до рідної оселі. Зовсім про інші тарілки піде мова, про ті, що з космосу начебто до нас залітають.

Не вірите? А я все на власні очі бачив. І Петра, механіка з нашого колгоспу, можу в свідки гукнути.

Скільки ми з Петром перед тим випили? По-перше, не перед тим, а після того. А, по-друге, ви б на нашому місці теж не втрималися.

Тож слухайте, якщо хочете. Було це так. Вертався я від кума свого з хуторів. Антену йому встановлював. Телевізійну. Кум телевізора придбав. Тільки не пили ми з тієї нагоди. Кум у мене непитущий. І мені лікарі порадили не зловживати. Я і не зловживаю.

Одне слово, повертаюся від кума з хуторів тверезий і про різні там серйозні матерії розмірковую. Про погоду, наступні жнива, останні досягнення телевізійної техніки і кібернетики, успіхи нашого колгоспу.

А ніч місячна-місячна. Як ото в пісні співається: «хоч голки збирай». Вітерець, легенький і теплий, з достиглими пшеницями бавиться. Цвіркуни наввипередки туркочуть.

Читать дальше →