Кільцевий маршрут

Начало книги

Був у нашому місті такий трамвайний маршрут — кільцевий. Тепер нема. Відмінили. І правильно зробили, бо в мене особисто через той маршрут усе життя наперекосяк пішло.

А почалася та дивовижа в понеділок. Сіренький такий день був, з першою осінньою мрякою. Напередодні гульнув добряче в одній компанії. Там і Катька-газозварниця була. З п’яних очей я їй такого наобіцяв, що навіть сам повірив.

Довго гуляли, потім ще довше мене дружина пробирала за гульню і за Катьку, яка має звичку вимазувати порядних чоловіків ядучою фіолетовою помадою. Одним словом, вранці ледве до трамвайної зупинки допхався, щоб на роботу, значить, їхати.

Голова гуде, повіки немов клеєм хтось намастив. Уповз до вагона. Хвалити бога, вільне місце знайшлося. Стусонув якогось інтелігентика з газетою, що й собі на те місце претендував, і гепнувся на сидіння. Інтелігент, правда, теж поруч примостився, випромінюючи обурення. «Випромінюй, — думаю, — випромінюй і читай газету, а я тим часом подрімаю». Та одним оком все ж у його газету зазирнув, бо не міг згадати, яке ж сьогодні число… Ага, тринадцяте жовтня! До зарплати, на жаль, аж чотири дні. На тому й задрімав.

Читать дальше →