Галатея і робот

Начало книги

Дощ, останній теплий літній дощ, весело хльостав по вікнах кафе «Космос» — єдиної модерної споруди в цьому тихому курортному селищі. Дощова погода відірвала відпочиваючих від їхніх звичних занять: купання в блакитному озері, походів за грибами, нескінченних волейбольних і тенісних змагань.

У кафе — завізно. Вільних місць нема. Засмаглі чоловіки товпляться біля буфетного шинкваса. Незвично лагідні, заколисані відпочинком жінки ласують морозивом і фірмовими котлетами «Космос», терпляче очікуючи, поки хто-небудь наважиться запросити котрусь із них до танцю.

…Я запримітив їх ще тоді, як вони вийшли з лісу. Йшли, притулившись одне до одного, загорнуті у великий брезентовий плащ. «Мабуть, з міста приїхали, на прогулянку, — подумалося мені. — Щось я таких серед наших відпочиваючих не стрічав».

А вони тим часом підійшли до вікна кафе «Космос» і зазирнули всередину. Біля мого столика саме звільнилося два місця.

Читать дальше →