Між фазами Місяця

Начало книги

Тіко біг провулком, стусаючи здутого м’яча, і сміявся. Мау-­Мау, руде цуценя з пожованим вушком, забрело за м’ячем у калюжу, розбризкуючи своїми непропорційно великими лапами брудну воду.

Він обожнював Мау-Мау. Не те щоб це був його пес — скоріше, просто сільський: швендяв вулицями, винюхуючи якісь недоїдки, а коли не знаходив — ганявся за щурами. Втім, для Тіко це був найкращий друг.

Тіко, як і цуценя, був безпритульним: мати викинула трирічне маля з дому, коли зрозуміла, що його біла шкіра й червонуваті очі лишаться такими на все життя.

Вона молилась за сина і навіть найняла жінку з сусіднього села, яку вважали доброю знахаркою, аби та спробувала вигнати зло. Але нічого не помогло.

Коли люди почали цькувати матір Тіко за те, що народила відьомське дитя, вона стала частіше його збуватися. Давала з собою їсти, потім кудись надовго випроваджувала й зовсім не переймалася поверненням.

Коли малому виповнилось чотири, він почув, як мати пояснює іншій жінці, що насправді лиш доглядає за нещасним сином подруги й він їй не рідний.

Читать дальше →