Неминуча

Начало книги

Кілька зауваг Цей переклад був зроблений більш як століття тому, на що слід зважати при його оцінці. Та навіть на той час він був не найкращим. По-перше, Леся Українка, як і майже вся українська література початку століття, плелася у самому хвості Європи, вони абсолютно не розуміли тих нових віянь і течій, що виникали (і це при тому, що Українка знала багато мов, і часто бувала за кордоном). Про це нерозуміння як символізму, так і модернізму взагалі, свідчить її лист до видавця, якому вона посилала цей переклад.. Згодом пришлю свій переклад одноактової драми Метерлінка L'Intruse. Хотілось би мені дуже, щоб наша русько-українська публіка познайомилась би з сим новітнім драматургом в його найкращих творах, а до того ж в українськім перекладі. Нехай ваша хвальна редакція поборе відому мені свою нехіть до модерністів і прочитає мій переклад, я певна, що ся оригінальна і тонко написана річ не може не звернути на себе уваги навіть пристороннього читача. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі модерни, але в трьох драмах сього автора я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом. Одну з таких драм оце, власне, маю подати [Лист до В.Гнатюка, 18.05.1900]. Про її мову тут говорити не буду, все таки минуло століття. Зрозуміло, що людина, яка абсолютно не розуміла Метерлінка, його театр смерті, складну і дуже важливу символіку, не змогла передати дух цього твору, те напруження, драматичність, що так йому характерні, не зважаючи на свій талант (хоч, як на мене, не такий вже й великий). Українка, як і укрліт, має багато спільного з іншої п'єсою Метерлінка - Сліпі.

Читать дальше →