Мальвіль

Начало книги

У нас у вчительському інституті був викладач, закоханий у прустівську мадлену [1 Мадлена (франц.) - вид бісквітного тістечка. Тут ідеться про уривок з роману французького письменника Марселя Пруста (1871-1922) “У бік Сванна”, де автор наводить приклад випадкового, мимовільного спогаду. Пруст розповідає, що якось у Парижі, повернувшись з морозу, він покуштував умочений у чай шматочок бісквітного тістечка - мадлени. Оповідач пізнав смак мадлени, якою в Камбре щонеділі частувала його тітка Леонія. В уяві виникли образи минулого - картини щасливого дитинства, старий сірий будинок, маленька альтанка й квіти в саду, обивателі містечка й увесь Камбре з околицями. Завдяки смаковій асоціації перед оповідачем постала “на ледь відчутній краплині велетенська споруда спогаду”. (Примітка перекладача).]. З його волі я захоплено завчив цей славнозвісний текст. Та збігло вже чимало часу, й тепер мені здається надто літературним оте тістечко. О, я добре знаю, що саме вже тільки смакове відчуття або милозвучність тексту вельми жваво на якусь мить викликають у вас спогад. Але то триває лише хвильку. Короткий спалах, потім завіса знову опускається, й гнітюча теперішність перед вами. Було б чудово, коли це правда, уявити все минуле, ласуючи розмоченим у наливці солодким пирогом. Мені спадає на думку прустівське тістечко, бо якось на дні однієї шухляди натрапив на старезну пачку сірого тютюну, яка, очевидно, належала дядькові. Я віддав її Коленові. Не тямлячись од радості, що після тривалого часу йому поталанило роздобути улюблену отруту, він натоптує тютюном люльку й запалює її. Я дивлюся, як він курить, і з першими клубами диму, що їх вдихаю, в моїй уяві знову постають дядько й “попередній світ”. Мені перехоплює подих. Однак, як я сказав, це триває зовсім недовго. А Колен занедужав.

Читать дальше →