Королівство нечестивих

Начало книги

Моїй бабусі Вікторії Марі Нуччі та тітоньці Кароліні Нуччі.

А також моїм прабабусі й прадідусеві, які емігрували з Шакки, іцо в Сицилії, до Америки, їхній ресторан став натхненням для цієї історії.

Ця книжка — фантастика, але сімейна любов, описана на її сторінках, — надзвичайно справжня.

Коли ми увійшли до монастиря, я не думала про диявола чи про Нечестивих — демонів-шукачів душ, які, як Нонна присягалася, знову блукали на землі. І хоча дивитися на Антоніо було надзвичайно приємно, вигини його губ геть не відвертали мене. Я навіть не зважала на пасмо каштанового волосся, що спадало на його чоло, коли він дивився на мене, а потім швидко відводив погляд.

З усіх речей на світі я наразі думала лише про оливкову олію.

У коридорі відчувався слабкий запах чебрецю, і це змусило мене замислитися про те, як олія з додаванням приправи смакувала б у поєднанні з кростіні*. Я знову почала мріяти про власний ресторан і про меню, яке довела б до бездоганності. Кростіні було б чудовою закускою. Я поклала б на тост нарізані гриби, обсмажені у вершковому маслі з додаванням часнику і білого вина. Можливо, я навіть присипала б страву тертим пекоріно** і подрібненою петрушкою — щоб довершити її смак.

Читать дальше →