Спокута

Начало книги

П'єса (для якої Брайоні робила афіші, програмки і квитки, виготовляла касу з ширми, покладеної набік, і обклеювала коробку для грошей червоним креповим папером) була написана нею за два дні в буремному пориві натхнення, унаслідок чого авторка пропустила сніданок і ленч. Коли приготування завершилися, їй не стало роботи — лишилося хіба що споглядати своє творіння й дочекатися приїзду її кузенів з далекої півночі. Лишається тільки день на репетицію, доки не прибув брат. Подекуди жаска, подекуди навдивовижу сумна, п'єса розповідала сердечну історію, про що й віщав римований пролог,— і, за сюжетом, таке кохання, на якому не можна збудувати хатнього вогнища, таке почуття, що не мало й дрібки тверезого глузду, таврувалось як приречене. Героїня, Арабелла, нестямно й жагуче закохана у неправедного графа-чужоземця, за свою нерозсудливість несе Божу кару, заразившись на холеру під час шаленої втечі з нареченим до приморського міста. Покинута майже всіма, прикута до ліжка на горищі, вона виявляє почуття гумору. Фортуна подає їй новий шанс — у подобі злиденного лікаря, а насправді принца, чиє покликання — зцілювати страдних. Зцілена ним, Арабелла тепер робить розважливий вибір і нагороджується примиренням із сім'єю та весіллям з принцом-лікарем «у сонячний весняний день».

Читать дальше →