Ймовiрнiсть дорiвнює нулю

Начало книги

"Краб" не слухався команд - тiкав квапливою iнохiддю, незграбно вивертаючи в шарнiрних суглобах свої трубчастi ноги. Одним помахом вiн вискакував на черговий бархан i стрiмко скочувався з нього, залишаючи в пiску глибокi борозни. Iнстинкт самозбереження, закладений у машину людиною, гнав її геть. У цiй раптовiй втечi було щось конвульсивне, суто тваринне, лякаюче.

Морєв зволiкав. Лише тодi, коли за горбами не стало видно Ями, вiн, не обертаючись, сказав Костi:

- Досить. Вимкни напругу в секторi СЗ.

- Цi кiбернетики, здається, перестаралися, - пробурчав Костя, клацаючи перемикачами, - перетворили нашого "Краба" в полохливого зайця. Скоро вiн мишей почне боятися.

Федiр промовчав. Хто-хто, а вiн знав, що "Краб" не ввiмкне сектора самозахисту без особливої на те потреби. Вiн на власнi очi бачив, як на випробуваннях машина пiвтори години працювала в палаючому нафтовому озерi. I коли їй дали команду вийти з вогню, потенцiал був лише на реле обережностi. Це означає: вона турбувалася про свою безпеку не бiльше, нiж людина, що переходить вулицю, по якiй нiколи не їздять автомашини.

Читать дальше →