Ще одна зникла безвісти

Начало книги

Женев’єв так квапилася їй назустріч, що Джулія зрозуміла: щось не так. Дівчина увірвалася крізь двері багатоповерхового паркінгу, не притримавши їх, і вони тепер різко й хаотично билися об стіни. Джулії одразу спало на думку: «Не варто було відпускати її саму». Їй зателефонували з роботи, а Женев’єв сама пішла оплатити талон. І тепер...

— Мам! — крикнула Женев’єв, поспішаючи до неї.

У світлі ламп вона видавалася геть блідою, підводка для очей розтеклася; дівчина наче від когось тікала. У паніці озиралася через плече. Джулія відчула, як усередині наростає жах. Пульс гупотів усім тілом: у руках, у ногах, у плечах. Тіло гуло сиреною. «Щось не так. Щось не так», — калатало серце.

А потім Женев’єв указала закривавленою рукою собі за спину.

— Ти маєш підійти.

 Джулія

Джулія силкується пригадати, чи не арештовувала колись раніше чоловіка, який сидить через один столик від неї. Він відпочиває з дружиною і двома дітьми, замовляє карамельний чизкейк, а вона майже певна, що колись обвинувачувала його в убивстві. Світло приглушене — точно не скажеш.

Читать дальше →