Дім Землі та Крові

Начало книги

Біля дверей галереї стояла вовчиця.

Це означало, що сьогодні був четвер, а це своєю чергою значило, що Брайс справді до чортиків втомилася, якщо для того, щоб зрозуміти, який сьогодні день, покладалася на те, коли приходила і йшла геть Даніка.

Важкі металеві двері антикварної галереї «Грифон» глухо загриміли від удару вовчого кулака — кулака, який, як знала Брайс, закінчувався пофарбованими у фіолетовий металік нігтями, що вкрай потребували манікюру. За мить гаркнув жіночий голос, трохи приглушений сталлю дверей:

— Хай йому Хел, Бі, відчиняй! Тут нелюдська спека!

Брайс, яка сиділа за столом у скромній виставковій залі галереї, усміхнулася і наблизила зображення з відеокамери біля вхідних дверей. Заправивши пасмо винно-червоного волосся за загострене вухо, вона спитала у переговорний пристрій:

— Чого ти вся у грязюці? Таке враження, що ти копирсалася на смітнику.

— Що в біса означає «копирсалася»? — Даніка перестрибувала з ноги на ногу, на її чолі блищав піт. Вона витерла його брудною рукою, розмазуючи чорні плями.

Читать дальше →