Подорож до двовимірників

Начало книги

…До планетної системи зірки Альви я вирушив наприкінці жовтня 2085 року. Навколо цієї зірки обертається 64 планети, на одній з яких, Омезі, водяться брандисти. Саме на них я й мав намір пополювати. Перед вильотом я відвідав Бюро міжзоряних подорожей і уточнив маршрут: в кінці Млечної Путі треба, як мені пояснили, повернути праворуч, а потім, за зіркою 184-А — ліворуч. Від останнього повороту до подвійної зірки Альви — лише двадцять світлових років.

Спочатку все йшло добре. Промчавши вздовж Млечної Путі, я звернув праворуч, потім — ліворуч і, встановивши автоматичне керування, ліг спати. Мені снилася Земля, зима і катання на лижах з гір: вгору-вниз, вгору-вниз. Наприкінці я навіть наважився з’їхати з трампліна. Засвистав вітер, аж сльози в очах повиступали, стрибок і, перевернувшись кілька разів у повітрі, я боляче вдарився об накатану лижню. Прокинувшись, я побачив, що лежу на підлозі каюти. Ракету трясло, мов у пропасниці. Вона то прискорювала свій рух, і мене притискало до підлоги, то уповільнювала його, і я зависав у повітрі. Крім того, ракету кидало з боку в бік.

Читать дальше →