Лукавства Лока Ламори

Начало книги

У розпал довгого сирого літа сімдесят сьомого року Сендовані Батько злодіїв Каморра зненацька й без попередження вирішив відвідати Безокого священника храму Переландро, без надії сподіваючись продати йому того хлопця Ламору.

— Ох, у мене для тебе є діло! — почав було Батько злодіїв, мало надіючись на успіх.

— Напевно, таке саме діло, як було з Кало і Ґальдо? — сказав Безокий священник. — У мене й так роботи вистача — відучити тих гигочучих дурників від кожної поганої звички, що вони перейняли від тебе, й навчити тих, яких треба мені.

— Ну ж бо, Ланце. — Батько злодіїв стенув плечима. — Я тобі зразу, коли ми тільки домовлялися, казав, що це малі капосники-мавпенята, і тебе все влаштовувало на той...

— Чи може, ще одна така пропозиція, як Сабіта? — Густий глибокий голос священника пролунав так, аж слова Батька злодіїв застрягли в того в горлі. — Певний, ти не забув, як заправив за неї стільки, хіба що колінних чашечок моєї покійної матінки не попросив. Треба було відсипати тобі мідяків і дивитися, як ти гнеш спину, намагаючись усе те понести.

Читать дальше →