Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі

Начало книги

У дві тисячі третьому році журнал «Нью-Йорк Таймз» відрядив Стівена Дж. Дабнера, письменника й журналіста, написати короткий нарис про Стівена Д. Левітта, перспективного молодого економіста з Чиказького університету.

Раніше Дабнер, збираючи матеріал для своєї книжки про психологію грошей, брав інтерв’ю в різних економістів і виявив, що вони часто розмовляли англійською так, наче вона була четвертою чи навіть п’ятою мовою їхнього спілкування. А у Левітта перед тим брали інтерв’ю численні журналісти, і він дійшов висновку, що їхнє мислення було… не надто раціональним, як кажуть економісти.

Та Левітт з’ясував, що Дабнер — не цілковитий ідіот. А Дабнер виявив, що Левітт — не логарифмічна лінійка в людській подобі. Журналіста вразила винахідливість і майстерність, з якою цей економіст виконував свою роботу, а також ентузіазм, з яким він про неї розповідав. Попри елітні дипломи Левітта (бакалавра Гарварду, доктора філософії Массачусетського технологічного інституту) та купу всіляких нагород і премій, він вивчав економіку у виразно неортодоксальний спосіб. Схоже, що молодий економіст сприймав світ не стільки як вчений, скільки як надзвичайно кмітливий і допитливий дослідник — скажімо, як кінорежисер-документаліст, чи експерт-криміналіст, або ж як букмекер, чия сфера бізнес-інтересів охоплює і спорт, і кримінал, і поп-культуру. Його мало цікавили ті фінансові проблеми, котрі зазвичай спадають на думку більшості людей, коли вони замислюються над економікою; Левітт фактично хизувався власним самозреченням. «Насправді я мало тямлю в царині економіки», — якось сказав він Дабнеру, змахуючи спадаюче на очі волосся. «Мені погано дається математика, я мало знаю про економетрику, крім того, я не вмію формулювати теорії.

Читать дальше →