Нотека 2015

Начало книги

День почався і похмуро, і дуже рано, все як у детективному романі. З ліжка мене витягнув дзвінок, а на порозі стояла парочка сумних типів.

Ну, не зовсім сумних. Побачивши мене, ці обоє посміхнулися, причому один навіть дуже широко. Відсутність чиновницької серйозності зрозуміти було можна. Неголена пика, бігаючі очі і скуйовджені патли напевно робили мене схожим на борсука в стані похмілля.

- Радослав Томашевський, співробітник тижневика "Сороміцькі Новинки"? - спитав найбільш похмурий.

Я подивився спідлоба.

- Так це я.

Вони витягли посвідчення, дуже дбаючи про те, щоб я, не дай боже, не подумав, що це револьвери.

– Міністерство Національної Оборони, – заявили вони хором.

- Знаєте, панове, на мою думку, все-таки це помилка...

- Ми можемо увійти?

Ясний перець, питання було риторичне. Коли вони вже ввалилися до мене і зачинили двері, той найвеселіший повідомив:

- Ми прийшли щодо ваших статей, що стосуються нашого відомства...

Читать дальше →