На інших вітрах

Начало книги

Вітрила, довгі і білі, ніби крила лебедя, несли корабель по затоці від Сторожових круч прямо до порту Гонт. Був теплий літній день, і по тихій воді гавані судно ковзнуло за мол так впевнено і легко, що городяни, які сиділи з вудками на кінці старого пірсу, навіть встали, вітаючи корабель і його вмілу команду; крім того, їм, звичайно, хотілося роздивитися краще того єдиного пасажира, що стояв на носі.

Це був молодий худорлявий чоловік в старому чорному плащі. Швидше за все якийсь чаклун або дрібний торговець — загалом, нічого особливого, вирішили рибалки. Вони ще трохи поспостерігали за метушнею на причалі, цікавлячись, що за вантаж привезли на цьому судні, а на пасажира глянули лише мигцем, хоча і помітили, що, коли той сходив на берег, один з моряків зробив у нього за спиною особливий жест, з'єднавши пальці лівої руки — великий, вказівний і мізинець, — що означало: «Щоб тобі ніколи сюди не повернутися!»

Читать дальше →