Азатот

Скачать

чоловік той мешкав у місті високих стін, де панували безликі сутінки, що він тяжко гарував

серед тіней і неладу і повертався ввечері до кімнатки, вікна якої виходили не на поля й гаї, а

на тьмяний двір, куди в тупому відчаї дивилися інші вікна. Крізь ту шибку видно було одні

стіни та вікна, хіба що іноді, коли майже повністю висунутися з вікна, можна було побачити,

як маленькі зірки пропливали в небі. А, оскільки стіни та вікна можуть рано чи пізно

позбавити розуму людину, котра багато читає та мріє, то мешканець кімнатки взяв собі за

звичку щоночі висовуватися з вікна, аби хоч краєм ока побачити клаптик того, що не

належало цьому світу з його сірими багатоповерховими містами.

Через багато років він почав давати зорям, що повільно пливли в небі, імена і уявляв, немов

йде за ними, коли вони, на жаль, прослизали геть, аж доки йому не відкрилося багато

секретів, чиє існування залишалося таємницею для простих людей. І однієї ночі жадані