Вовкулаки не пройдуть

Начало книги

А от москалів якраз у нашому селі Великі Колоди і прилеглому до нього хуторі немає. Є євреї - в кількості одна особа. Прибився у Великі Колоди з великої ж любові. І ще - зять баби Софи, котрий “кавказької національності”, з таким хитромудрим іменем, що баба, коли писала дочці листа у місто, починала його так: “Здрастуй, дорога доню Галю… і твій муж”. Доня Галя давно вже під мамине крило повернулася, її муж справно служить у баби Софи зачухою - “завідуючим чужим хазяйством”, приймаком, себто і навіть українську мову вивчив. Хтось колись спитав його: навіщо? І одержав:

- З поваги до тещі! Слухай, вона ж мене сином називає!

А вся справа в тому, теща ніяк його імені не вимовить, тому й звертається: синку! Але то таке. Я про інше.

Те, про що я маю розповісти, могло статися в будь-якому селі нашої України, будь-якого року після 1991-го. Тому не питайте, в якій області наше село. Яка різниця, всі ми - українці.

Читать дальше →