Свобода і терор у Донбасі

Начало книги

З Гіроакі Куромією я познайомився влітку 1989 року в Донецьку. Він уперше приїхав до мого рідного міста попрацювати в архівах. Пам’ятаю, як він, поселившись в аспірантському гуртожитку, з’ясував, що в ньому немає гарячої води. «Гаряча вода влітку — це розкіш», — відповіли мої колеґи-історики. Але навіть вони не знали, що відповісти, коли одного дня раптово зникла вода холодна... З того часу Гіро майже щороку приїздив в Україну, кожного разу відвідуючи Донецьк. Багато що змінилося. Україна стала незалежною. Професор Куромія почав викладати в Індіанському університеті (Блумінґтон). Вивчив українську мову. В його сім’ї підросла донька Наомі і народився син Джун. Пережив він і пограбування в спальному вагоні поїзда «Київ-Донецьк», прокинувшись уранці з порожнім гаманцем. Постійними залишилися лише його феноменальна працьовитість, талант історика, добрий характер та ... відсутність влітку гарячої води у гуртожитку. Підсумком цих десяти років стала книга «Свобода і терор у Донбасі» — найкраще з того, що довелося читати про історію мого краю.

Читать дальше →