Листи до себе

Начало книги

Задуму написати книжку про своє дитинство, вік зростання у мене не було.

Лише на зламі 80‑х років минулого століття все частіше поставала думка — залишити своїм дітям, онукам згадку про себе, про своїх батьків. Поступово почав робити записи «до шухляди».

В процесі роботи з’ясувалось, що не знаю майже нічого про свій рід, його генезу. Почав шукати, розпитувати, звертатись до архівів і … вжахнувся.

Революція в Росії, братовбивча громадянська війна «пожирали» людей лише тому, що «мудрі вожді» хотіли цим людям створити «краще життя».

А далі більше: продрозкладка несла голод, колективізація — голодомор, класова боротьба — знищення класу, жорстока боротьба між одно партійцями за владу — політичні репресії, і все заради того, щоб «жить стало лучше, жить стало веселей».

В гонитві до «щасливого майбутнього» в мирний час (!) загинуло стільки людей, що й досі не можемо порахувати — скільки ж?!

Потроху з тієї гаспидської круговерті почали відшуковуватись долі (не всіх) моїх кревних: хто голодом заморений, хто розстріляний, хто «Гулагами» заморожений, тортурами замучений, «щасливі» — на війні убиті.

Читать дальше →