Глитай, або ж Павук

Начало книги

Й о с и п  С т е п а н о в и ч  Б и ч о к, багатий чоловік, літ 65.

М а р т и н  Х а н д о л я, багатий селянин, літ 45.

С т е х а, стара баба.

О л е н а, її дочка.

А н д р і й  К у г у т, чоловік Олени.

Х р и с т я, дівчина, подруга Олени.

І в а н  П а в л о в и ч, заїжджий міщанин.

Ю д к о, шинкар.

З б о р щ и к.

К і н д р а т, хлопець, наймит Бичків.

1-й, 2-й, 3-й  ч о л о в і к и.

1-а, 2-а  м о л о д и ц і.

Д і в ч и н а, літ восьми.

Д в о є  малих  д і т е й.

П а р у б к и,  д і в ч а т а  й  с е л я н и.

М а р т и н (під чаркою надто). Йосип Степанович, слухайте сюди: я ж кажу, не дає Юдко Мартинові набір, не дає. Не треба! Мартин питиме на готові… Ого-го, поздоров боже Йосипа Степановича, то й гроші повсякчас знайдуться, — чи так?

Б и ч о к. А хто ж, государю мій, окрім мене, усіх вас рятує і визволя з усякої оказії?

М а р т и н. Ви, спасибі вам! І багато людей повік вам будуть дякувати за вашу прихильність… Хоч деякі люди й кажуть: «Не вір, мовляв, Йосипові, бо він тебе втопе!..»

Читать дальше →