П'ятеро поросят

Начало книги

Еркюль Пуаро з цікавістю глянув на дівчину, запрошену до його кабінету.

Її лист нічого особливого не говорив — звичайне бажання зустрітися, без будь-якого натяку на причину. Невеличкий діловий лист. Хіба що тільки чіткість почерку наводила на думку: його авторка, Карла Лемаршан, ще молода жінка.

І ось вона перед ним власною персоною. Висока, струнка, років за двадцять. Жінка, на яку мимоволі глянеш зайвий раз. Одягнена зі смаком — красиве, добре пошите плаття з дорогим хутром. Гарно посаджена голова, високий лоб, тонкий чутливий ніс, вольове підборіддя…

Встаючи назустріч жінці, Пуаро завважив, що її темно-сірі очі пильно вивчають його: це був зосереджений, прискіпливий, серйозний огляд. Присівши на стілець, Карла взяла запропоновану їй сигарету, запалила. Деякий час вона курила мовчки, погляд її, усе ще спрямований на Пуаро, лишався уважним, вивчаючим.

Пуаро привітно мовив:

— Отже, дещо потрібно з'ясувати, чи не так?

Читать дальше →