Пластусів щоденник

Начало книги

Було це дуже давно. Ваші матусі носили тоді короткі платтячка, заплітали у кіски стрічки або стригли волосся «під полечку».

Як виник Пластусів щоденник?

Редактор дитячого журналу «Вогник» надумав тоді, щоб я писала протягом року у кожний номер оповідання про школу і придумала героя оповідання — такого собі чоловічка з дерева або з клаптиків.

А мені зовсім не хотілося про це писати!

— Це буде нудно!— казала я.

Та коли редактор щось вирішить, то вже немає ради…

Що тут робити?

А для чого зрештою у людини є друзі?!

Я товаришувала з однією семирічною дівчинкою. Звали її Крися. Не було в неї ані кісок із стрічками, ні «полечки». Зачіска у неї була, як у хлопчика, і пальці завжди сині від чорнила. (Вона саме починала виводити в зошиті перші карлючки). От вона була до вигадок мастак!

Не раз радилася я з Крисею, про що б таке цікаве до «Вогника» написати.

Отож я й думаю собі: «Піду до Крисі, вона напевно щось порадить!»

Читать дальше →