Посттравматична рапсодія

Скачать

Живий іще? 120 міліметрів. Міна. Ненадійне укриття.

Смерть ненадійна теж – полон, як схибить тля стара.

Москаль зайшов зі Сходу і не зник "немов роса на сонці".

Ми - у ганьбі оточення - і штаб, і добровольці -

Все угруповання, що брало Іловайськ - шкода зусиль і крові

Запілля неприкрите, розвідка нездала, плани помилкові...

Дай, Боже, вирватись! І я не припиню свою війну ніколи.

Згорять, мов їхня нафта. На москву

Летітимуть ракети, не прокльони.

(Ще вибух, трохи подалі)

Куди повзти? На Захід, в напрямку колиски

Цивілізації, де сплесками краси

Медитеранія виблискує?..

Де навіть війни - хвилі проти скель,

А не болота крові.

Де воржнеча - диспут, максимум дуель,

І вороги чудові.

А ви, мої брати, і ті, хто здався,

Хто вибрав кулю, або обраний,

Уламком під бронежилет, хто не лишив

Позицій без наказу, який не надійде,

Ті, хто поранені і знають, що вмирають,

Що їх не винесуть загиблі санітари,

І ті, хто проривається і виживе,