Пригоди Піннокіо

Начало книги

Був собі колись...

— Король!—вигукнуть одразу мої маленькі читачі. Ні, малята, ви помилилися.

Був собі колись дерев’яний цурпалок. То було не якесь там диво дивне, а звичай-

нісіньке собі поліно. Такими взимку палять у грубі або в печі, щоб нагріти хату.

Не знаю, як воно сталося, але одного дня це поліно потрапило до майстерні

дідуся на ім’я Антоніо, правда, всі називали його майстер Вишня, бо кінчик носа

 в нього завжди був червоний і блискучий, мов та вишенька.

Нагледівши поліно, майстер Вишня дуже зрадів і задоволено потер руки.

- Це поліно потрапило до мене вчасно. Зроблю з нього ніжку для столика, -

промовив він стиха сам до себе.

Як сказав, так і зробив. Не гаючись, схопив гостру сокиру, щоб обтесати з

поліна кору. Але тільки зібрався цюкнути по ньому, та так і завмер, бо почув

тонесенький благальний голосочок:

— Ой, не бийся, боляче!

Можете собі уявити, як здивувався майстер Вишня!

Витріщивши очі, він почав озиратися круг себе. Звідки ж цей тонесенький

Читать дальше →