Як течія річки

Начало книги

Коли мені було п’ятнадцять років, я сказав матері.

– Я відкрив своє покликання. Хочу бути письменником.

– Сину мій, – відповіла вона з сумом – твій батько інженер. Він чоловік логічний, раціональний, з ясним баченням світу. А ти знаєш, хто такий письменник?

– Це той, хто пише книжки.

– Твій дядько Гаролдо, який є лікарем, також пише книжки, і вже кілька опублікував. Навчайся на інженера, й матимеш змогу писати у свій вільний час.

– Ні, мамо. Я хочу бути тільки письменником. А не інженером, який пише книжки.

– А ти вже знайомий із якимсь письменником? Ти коли-небудь бачив письменника?

– Ніколи. Тільки на фотографіях.

– Тоді, як ти хочеш стати письменником, не знаючи, що це таке?

Щоб відповісти матері, я вирішив здійснити пошук. І ось що я відкрив на початку шістдесятих років про життя письменника.

1) Письменник завжди носить окуляри й ніколи не розчісується. Половину свого часу він лютує на все, а протягом другої половини ходить пригнічений. Його життя минає в барах, де він сперечається з іншими письменниками, що теж носять окуляри й не розчісують волосся. Розмовляти йому важко. Він завжди висловлює фантастичні ідеї про свій наступний роман і терпіти не може той, який щойно опублікував.

Читать дальше →