Диявол і сеньйорита Прим

Начало книги

— Що надихнуло вас написати «Диявола і сеньйориту Прим»?

— Гадаю, ми завше задаємося питаннями на кшталт «Добрі ми чи злі? Що маємо робити з такою суперечністю?» Головне завдання цієї книги полягало якраз у тому, щоб показати: хай які сильні будуть ці внутрішні конфлікти, ми здатні їх подолати. Ми здатні зробити крок до ліпшого життя в тому розумінні, що бути добрим — набагато розумніше й набагато практичніше, аніж бути злим.

— Ця книга — про битву між добром і злом. Чи не здається вам, що ця боротьба точиться в кожному з нас?

— Ми — щось на зразок поля бою між янголами та демонами. У нас і справді є те, що нам годі пояснити, — приміром, недобрі думки, проте ми здатні контролювати їх і обирати в собі добро. Саме так чинить героїня цієї книги — Шанталь.

— Чи не розкажете про сам творчий процес? Як ви пишете свої книги?

— Я пишу всього по одній книзі кожні два роки, бо перш ніж сісти й написати книгу, я даю їй дозріти у своїй свідомості. Тому навіть зараз, розмовляючи з вами, я відчуваю, як щось діється в мене в голові, щось зріє в душі, — дуже глибоко, у підсвідомості. Це надзвичайно захопливо — з одного боку вам потрібні крила для вільного польоту, а з іншого боку — коріння. Слід пам’ятати про своє коріння. Тому щоразу, коли я збираюся сісти й написати книгу, не знаю чому, але я мушу повернутися до Бразилії, щоб знову відчути, як живе моя країна, відчути єднання зі своїм народом, який наділений містичною здатністю не відокремлювати реальність від вимислу, — це магія в матеріальному світі — у ній поєднується геть усе. Аби написати книгу, мені необхідна саме ця атмосфера.

Читать дальше →