Салимове Лігво

Начало книги

Ніхто не пише довгих романів самотужки, тож я хотів би скористатися хвилькою вашого часу, щоби подякувати кільком з тих людей, які допомагали мені в написанні цієї книжки. Дж. Еверету Мак-Катчену з Гемпденської академії за його практичні напоумлення й заохочування[1]; доктору Джону Пірсону зі Старого Міста[2], Мейн, судово-медичному експерту округу Пенобскот і дійсному члену спільноти лікарів загальної практики, цієї найпрекраснішої з медичних професій; отцю Реналду Голлі з католицької церкви Святого Іоанна у Бенгорі, Мейн. І, звичайно, моїй дружині, чия критика залишається суворою і безкомпромісною, як завжди.

Хоча інші міста довкола Салимового Лігва цілком реальні, саме Салимове Лігво існує тільки в уяві автора і будь-яка схожість між людьми, які живуть там, і тими людьми, що живуть у реальному світі, є випадковою і ненавмисною.

С. K.

Друже старий, що ти шукаєш?

Після всіх отих довгих років на чужині

Читать дальше →