Навіжені в Перу

Начало книги

Перша робота Макса Кідрука, яка потрапила до рук завдяки конкурсу «Краща українська книга — 2010», залишила по собі неоднозначні враження. Насамперед тому, що мало хто в сучасній українській літературі видає на-гора тексти, позбавлені надмірного пафосу, не обтяжені зайвою філософією та «приперчені» недратівливим сленгом.

Коли я читав «Мексиканські хроніки», я купався в текстах людини, яка зліплена з того ж тіста, що й я сам. Мені взагалі імпонують люди, котрі вміють описати власні враження не в контексті суспільноприйнятих «можна», а в межах «отак хочу».

Так, нехай у цьому є такий ненависний нам суржик. Так, нехай поміж рядків ми вловлюємо не озвучені автором матюки. Але… панове, давайте будемо чесні самі із собою: в описаних автором ситуаціях ми з Вами вряд чи користалися б лексиконом матері Терези.

Щодо твору, який Читач тримає в руках, то тут знову ж таки не обійшлося без неоднозначності.

Читать дальше →