Доки кава не охолоне

Начало книги

Ця історія — художній твір. Імена людей, назви кафе, організацій тощо вигадані й не мають стосунку до реального життя. Усі збіги — випадкові

Якби ви могли повернутися в минуле, кого хотіли б там зустріти?

— О Господи, уже так пізно? Вибач, мушу йти… — ухильно пробурмотів чоловік, підводячись, і потягнувся до своєї валізи.

— Що?.. — озвалася жінка.

Вона дивилася на нього з недовірою. Він не сказав, що все скінчено. Проте водночас запросив її — свою дівчину, з якою зустрічався вже три роки, — для серйозної розмови… А тепер зненацька повідомив, що їде працювати в Америку. Вирушати мав негайно — за кілька годин. Хай навіть вона не почула від нього цих слів, але здогадалася, що серйозна розмова була про кінець їхніх стосунків. Тепер вона знала, якої припустилася помилки, думаючи — сподіваючись, що серйозна розмова означала, скажімо, «чи вийдеш за мене?».

— Що? — сухо перепитав чоловік.

Він не дивився в її очі.

Читать дальше →