Інструкція для героя

Начало книги

Замок відчиняється на третій поворот ключа. Двері не скриплять, бо їм завжди хочеться бути відчиненими і вони інколи ненавидять замок, який клацає: «От і все тше-кай». Але чого чекати? Відомо чого — коли замок відчиниться, щоб можна було ступити назад через поріг, що нікому ніколи не спадало на думку. Двері думають, що за їх віддану легкість відчинятися (і зовсім без скрипу!) їм дозволять колись залишитись відчиненими, без влади осоружного замка. Може колись йому накажуть не клацати, не почуватися головним. Бо двері відчувають як з людської постаті глухувато випорскує їдко-леткий згусток. Ті, що приходять, деколи таким дихають. Особливо це чути, коли рука намагається втрапити ключем до замка. Тоді дверям приємно що той корчиться від такого запаху, але ж сморід осідає і на них, це — неприємно.

Постать шумно видихнула, кліпаючи очима, та нічого не розгледіла, окрім тьми. Витягнувши перед собою праву руку, вона обережно ступила вперед, переконалася, що під ногами твердо і рівно, повільно пішла коридором.

Читать дальше →