Над кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму)

Скачать

Очакова.

Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковом.

З моря вставала й рожева зоря, розмальовуючи його безкраю

просторінь привабливими кольорами, немов простилаючи перед козацькими

чайками рожевий, гаптований килим. Згодом золоте сонце, не виникши ще

з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки і затопило їх

рожевим кольором з золотими розводами. Весело глянули ті хмарки у

блакитне море, як у люстро... і не можна було пізнати тепер, де море,

а де небо... Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко і

заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом. Разом з сонцем

прокинулося й море і заграло дрібною хвилею. З півночі подихнув

вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди

направляли керманичі, - на схід сонця.

Щодалі хвиля більшала... Проте козаки були байдужі до хвилі. Не

первина їм у море ходити - вони запалили люльки та завели пісні пре

Сагайдачного та про Самійла Кішку.