Знак кобри (українською)

Начало книги

Вона згорнулася в моїх обіймах, м'яка і тендітна, і зараз цілком задоволена. Я рідко був із такою жінкою, як Ріва. На її золотистій шкірі та чорному волоссі грали тіні; на мить мені здалося, що я тримаю в руках здійснену мрію. У кімнаті було темно, я опустив віконниці. І, на щастя, у готелі була система кондиціювання повітря від нічної спеки Нью-Делі.

- Ти не сказав мені чому, - прошепотіла Ріва. Її м'які, теплі губи ніжно торкнулися западини між моєю шиєю та плечем, її груди притулилися до моєї руки.

Я повернув її обличчя і глянув на лінію її пухких губ. Її чоло було похмуре, з упертим виразом обличчя жінки, яка звикла отримувати все, що вона хоче... жінки, яка була ще дитиною. - Що, Ріво? - Запитав я, проводячи кінчиком пальця по бархатистій шкірі її живота.

- Навіщо ти прийшов сюди, Нік? Він відсторонився, впустивши голову на подушку. Довге чорне волосся утворювало на білій тканині подушки віяло, схоже на ореол, який обрамляв її обличчя з досконалими рисами... обличчя, що відбивало цієї хвилини внутрішнє борошно і незрозумілу недовіру.

Читать дальше →