Опівнічні стежки

Начало книги

«І це мине…»

Чи потрібні левам вітаміни?

Мета – частина «Альфа»

День, що став ніччю

«Я ваш підслідствений, товаришу капітан!»

Свідок двобою – Тарас

Наживка майора Міллера

Невидима облога

Нерви штурмбанфюрера Санднера

Кубрак у Києві?

Невидимий фронт розширюється

За батьком – син

Вечір цікавих зустрічей

У лігві хижака

Події на цвинтарі

Салон баронеси Врангель

Чиє ж це фото?

Операція «Пауль»

На напрямку головного удару

Загадка паперових смужок

Гість з іншого світу

Маску зірвано!

Бій на світанні

Побратими стрічаються знову

Шкода лише квітів…

Останні крапки

Що побачив Жорж

ПОЄДИНОК

Частина перша

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Частина друга

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Примітки

Михайло Канюка

Опівнічні стежки

ОПІВНІЧНІ СТЕЖКИ

Роман

Завдання

Травневої ночі 1943 року з партизанського аеродрому піднявся літак і тепер летів на граничній висоті. Ірина причаїлася у кутку між першим ілюмінатором і кабіною пілота. Киснева маска неприємно стискала обличчя. Чи то від холоду, чи то від нервового збудження її злегка трясло. «Нерви розхиталися…» – подумала, розсердившись чомусь на себе.

Читать дальше →