Безликий: Остання справа

Начало книги

Осінній Херсон. Місто з головою поринає у жовте листя. Всі жителі відходять від літньої пори, хоча спека все ще залишилась і тихенько навіювала спогади про літо. Єдиним, кому осінь робила багато клопотів — це двірники. Які з байдужим виглядом прибирали вулиці.

На всю цю красу спостерігав дідусь, який йшов по вулиці Суворова. Він був одягнений у сірий костюм радянської епохи. І повільно перебирав своїм ціпком, який був гарно оздоблений. Повільними, але впевненими кроками, дійшов до міського драмтеатру.

Зайшовши в хол театру, він відразу почав розглядати все навколо. Там була купа людей, яка хотіла насолодитися виставою. Пройшовши процедуру розривання білету, дідусь пройшов до глядацької зали. Зайняв своє місце, біля виходу у коридор, він поставив під ногами свій ціпок. Пролунали три дзвінки, погасло світло і заграла музика. Гамірний зал затих, всі почали дивитися на початок акту. Тільки погляд однієї людини був направлений на лівий партер, а не на сцену. Там сидів чоловік в солідному костюмі разом зі своєю дружиною, з якою він постійно обговорював виставу. Прискіпливий погляд не зупинявся ні на хвилину.

Читать дальше →