Хатинка в морі

Начало книги

Гарний, багатобарвний «славен град Київ» у всі пори року. І оповитий атласними снігами, і заквітчаний полум’яно-жовтим листям теплої осені, і зігрітий промінням липневого сонця, коли всі поспішають до золотих пісків великої ріки, щоб кинутися у прохолодні хвилі Дніпра. Та особливо гарний він навесні, коли білопінне цвітіння каштанів буяє на всіх бульварах та вулицях.

Це багатобарвне і гомінке місто любила і чудесна дівчина, яку звали Валерією Іваненко. Дома рідні звали її Волею, Волечкою, а товариші, подруги, ровесники у школі і в університеті — Лесею.

Хоча вона народилася в Харкові, але з дитинства переїхала до Києва і полюбила гомін Хрещатика, і тишу золотих берегів Дніпра, і зелені хащі Голосіївського лісу. У неї було багато юних друзів, які любили її за добрий розум, за її життєрадісність, доброзичливе ставлення до людей. Друзі відчували, що в цій легкій, з сяючими очима, завжди готовій прийти на допомогу іншому дівчині є щось незвичайне, присутність гнучкого, живого розуму, великої натхненності, що притягала до себе.

Читать дальше →