Кіт у чоботях

Начало книги

Отже, про глухе слово: Гапка - глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то - глухо.

А от гаптувати - це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом.

…А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва.

Гаптований - запашне слово, як буває лан у вересні або трави в сіновалах - трави, коли йде з них дух біляплавневої осоки.

Гапка - це глухо. Ми її: товариш Жучок.

І личить.

…От вона:

Це тип: “кіт у чоботях”? Знаєте малюнки за дитинства: “кіт у чоботях”? Він дуже комічний. Але він теплий і близький, як неньчина рука з синьою жилкою, як прозорий вечір у червінцях осени.

“Кіт у чоботях” - це товариш Жучок. От.

А тепер я питаю:

- Відкіля вони вийшли - товариші Жучки? Скільки їх вийшло? Га?

А пройшли вони з краю в край нашу запашну червінькову революцію. Пройшли товариші Жучки, “кіт у чоботях”.

…Ах, я знаю: це Жовтнева тайна. Відкіля вони вийшли - це Жовтнева тайна.

Читать дальше →