Пожежник

Начало книги

та моя мати, яка познайомила мене з тією мікологією (та міфологією), що на них я покладався під час написання цієї історії.

Хоча Draco incendia trychophyton — то плід уяви, моя мама сказала б вам, що майже всі ознаки цієї вигаданої спори трапляюється в природі.

Як і всі, Гарпер Ґрейсон бачила по телеку чимало охоплених полум’ям людей, та першого, хто розгорівся по-справжньому, угледіла на дитячому майданчику поза школою.

Школи позачиняли в Бостоні та інших частинах Массачусетсу, але тут, у Нью-Гемпширі, вони й досі були відчинені. У Нью-Гемпширі траплялися випадки, однак лише декілька. Гарпер чула, що з півдюжини пацієнтів тримають у закритому крилі шпиталю «Конкорд», за ними доглядає медична бригада, споряджена в суцільні захисні костюми, а всі сестри озброєні вогнегасником.

Вона притискала холодний компрес до щоки першачка на ім’я Реймонд Блай, якому ракеткою для бадмінтону поцілили в обличчя. Таке обов’язково ставалося з одним чи й двома дітлахами щовесни, коли тренер Кейлор витягав ракетки для бадмінтону. Не вагаючись, він казав дітям: розходитеся, та й мине, — навіть якщо вони тримали у жменьці пригорщу власних зубів. Одного з таких днів їй кортіло опинитися поряд, щоб побачити, як ракетка для бадмінтону поцілить йому по яйцях. І тоді Гарпер з насолодою промовить до нього: «Нічого, розходитеся, та й мине».

Читать дальше →