Натюрморт із вудилом

Начало книги

Одразу ж після перетину бельгійсько-голландського кордону, раптово, наче й без приводу та довгих роздумів, я вирішив змінити первісний план і, замість класичної дороги на північ, обрав шлях на захід, тобто в напрямку моря, щоб пізнати, бодай побіжно, Зеландію — провінцію, зовсім мені не відому, про яку я знав тільки й того, що не спіткаю там якихось значних мистецьких одкровень.

Мої попереднє подорожування Голландією завше відбувалися за рухом маятника, вздовж узбережжя — тобто, образно кажучи, він Блудного сина Боша у Роттердамі до Нічної варти в амстердамському Королівському музеї, а отже типовим маршрутом того, хто ковтає образи, книжки, монументи, залишаючи цілу решту всім тим, хто на подобу до біблійної Марти клопочеться про речі минущі.

Водночас я усвідомлював свою обмеженість, адже відомо, що ідеальний мандрівник — це той, хто зуміє увійти в контакт із природою, людьми, їхньою історією, — а також мистецтвом, і щойно пізнання цих трьох взаємно переплетених елементів є початком знання про досліджувану країну. Тим разом я дозволив собі розкіш одійти від речей «істотних і важливих» задля того, щоб порівняти монументи, книжки й образи з істинним небом, істинним морем, істинною землею.

Читать дальше →