Інфра Дракона

Начало книги

Моє прізвище Чарутін. Воно вам відоме, звісно, але я не той Чарутін, не знаменитий. Той був моїм прадідом. Я і взявся за перо, щоб розповісти про нього.

Вперше я побачив його, коли мені виповнилося одинадцять років. До того часу ми жили в Москві, а дід — на дачі, на березі Куйбишевського моря. На початку нашого століття між містом і селом ще була помітна різниця. Вулицями міст носилися автомашини, насичуючи повітря курявою й гаром. Асфальт ще не виламали, на вулиці Горького не квітнули вишні. Вечорами і під вихідний цілі рої москвичів відлітали кілометрів за двісті, для того, щоб «подихати». І ось моя мати, вона була лікарем за фахом, прийшла до висновку, що у мене слабкі легені і мені необхідно цілорічно жити за містом. Мати моя була жінка рішуча, слово в неї не розходилося з ділом. Вона зателефонувала дідові, отримала запрошення… і через день таксі-вертоліт висадив нас у сніжному полі перед сіро-блакитним парканом.

Читать дальше →