Федько у пошуках чупакабри

Начало книги

І хто ці канікули придумав?! Хто б то не був — дай, Боже, йому міцного здоров’я і довгих літ! — сидів у своїй кімнаті вже добре знайомий нам Сашко Біленький і роздумував над тим, як же він проведе вільні від школи три чудових літніх місяці. Хлопчик із задоволенням пожбурив за диван порожній рюкзак і подумки попрощався з ним аж до осені.

Після пережитих віртуальних пригод та розлуки з Вірусом Біленький довгий час ходив сумний. Життя здавалося йому сірим та буденним. Щоразу, вмикаючи комп’ютер, він із надією дивився на екран монітора, сподіваючись побачити хоч натяк на Федькову присутність. Залізяка (як ласкаво називав Сашко свого електронного друга) підморгував світлодіодами, тихенько гудів, але порадувати хлопчика нічим не міг.

Проте поступово враження від пережитого притупились, і Сашко знову став тим самим Біленьким, якого так любили друзі та поважали вчителі. На його обличчі з’явилася усмішка, і батьки нарешті зітхнули спокійно: вони ж бо бачили настрій сина і вже не знали, чи то лікувати його від якоїсь хвороби, а чи від нещасливого кохання, яке нерідко трапляється в такому віці.

Читать дальше →