Miserere (Псалом п’ятдесятий)

Начало книги

Крик був ув’язнений в органі.

Він свистів у трубах. Відлунював у всій церкві. Приглушений. Пом’якшений. Уривчастий. Ліонель Каздан ступив три кроки й зупинився біля запалених свічок. Він глянув на порожні хори, на мармурові колони, на стільці, обтягнуті темно-малиновою тканиною.

— Нагорі, біля органа, — сказав Саркіс.

Каздан круто обернувся й пірнув у кам’яну спіраль, що підіймалася до хорів.

У церкві Святого Іоанна Хрестителя орган має одну особливість. Труби стримлять у центрі, нагадуючи пускову установку ракет, але клавіатура розташована збоку; вона відокремлена од корпусу й утворює з ним прямий кут.

Каздан просувався вперед, ступаючи по червоному килиму, попід парапетом, викладеним із синього каменю.

Труп був затиснутий між трубами й пультом клавіатури. Він лежав на животі, права нога була підібгана, а руки судомно стиснуті, так ніби він намагався повзти. Партитури й молитовники були розкидані навколо нього. Маленька чорна калюжка розтеклася довкола голови. Майже інстинктивно Каздан глянув на годинник: 16 година 22 хвилини.

Читать дальше →