Скандинавська міфологія

Начало книги

Визначитися з улюбленою серією міфів так само важко, як і з улюбленою кухнею (одного разу забагнеться тайської їжі, іншого — суші, а часом буває понад усе хочеться простих домашніх страв, на яких виріс). Але якби довелося обирати якісь одні, то це були б міфи Скандинавії.

З Асґардом і його жителями я вперше познайомився ще хлопчиком — мені було років сім. Я читав про пригоди могутнього Тора в обробці американського художника коміксів Джека Кірбі, де авторами історій виступали сам Кірбі та Стен Лі, а діалоги писав брат Стена Ларрі Лібер. Тора Кірбі зображував як сильного красеня, Асґард — як височенне фантастичне місто з величними і небезпечними спорудами, Одін у нього був мудрим і благородним правителем, а Локі — злобним сардонічним створінням у рогатому шоломі. Мені полюбився Кірбів білявий Тор із нищівним молотом, тож я хотів дізнатися про нього більше.

Я позичив примірник «Міфів Скандинавії» Роджера Лансліна Гріна, який читав і перечитував із задоволенням і здивуванням: Асґард у цій книзі перетворився з Кірбового міста майбутнього на залу вікінгів і купу будівель, розкиданих по крижаній пустелі; Одін, бог-отець, із лагідного, мудрого і запального став всезнаючим, незбагненним і небезпечним; Тор із його нищівним молотом залишився таким само сильним, як у коміксах, проте виявився, м’яко кажучи, не найкмітливішим із богів; ну, а Локі більше не був лихим, хоча й до сил добра він точно не належав. Тут все було складно.

Читать дальше →