Гра з вогнем

Начало книги

Мій чоловік Роб у захваті від нової краватки, яку я привезла йому з Рима. Він стоїть перед дзеркалом у нашій спальні й майстерно пов’язує блискучий шовк довкола шиї.

- Ця річ - все, що мені потрібно, аби пожвавити нудну зустріч, - каже він. - Можливо, ці кольори не дадуть слухачам заснути, коли я почну наводити їм свої цифри.

У свої тридцять вісім він такий же високий і стрункий, як і в день нашого весілля. Останні десять років додали хіба що смужки сивини на його скроні. Накрохмалена біла сорочка із золотими запонками надає моєму чоловікові, корінному мешканцю Бостона, вигляду педантичного бухгалтера, ким він, власне, і є. Він завжди у цифрах: прибутки й витрати, активи й борги. Він бачить світ крізь призму математичних термінів і навіть рухається за законами геометрії: його

краватка описує дугу, зав’язуючись у довершений вузол. Які ми все ж таки різні! Єдині цифри, що мене хвилюють, це номери симфоній і опусів, а ще тактовий розмір моєї музики. Роб усім розповідає, що саме цим я йому й сподобалась. Тому що я не така, як він. Я - митець і небесне створіння, що танцює під сонячним сяйвом. Раніше я непокоїлася, що наші відмінності спричинять розрив стосунків. Що Роб, який обома ногами впевнено стоїть на землі, може врешті втомитися стримувати своє небесне створіння від польоту в хмари. Але минуло десять років, а ми все ще разом і так само закохані одне в одного.

Читать дальше →