Гості на літо

Начало книги

В останній день свого життя офіцер поліції П’юріті Ренді Пеллетье замовив чашку кави та чорничний мафін у кафе «Меріголд».

Він завжди замовляв їх після нічної зміни: винагорода за самотні години в патрульній машині, коли забезпечував спокій на вулицях та околицях містечка, захищаючи його від п'яних водіїв, гонорових туристів і час від часу — скажених єнотів. Він, як завжди, сидів біля вікна за столиком у кутку, де міг насолоджуватися теплом ранкового сонця і стежити за життям на Головній вулиці. Хороший коп завжди має бути пильним, навіть поза службою. Важливо, щоб люди, які проходили повз кафе, могли бачити його у вікні — як він спостерігає за порядком. Видимість важлива для громади. Якщо виникнуть якісь проблеми, люди точно знають, де знайти місцевого правоохоронця: тут, за столиком біля вікна в «Меріголді».

— Підлити? — до столика підійшла офіціантка, тримаючи кавник над його чашкою.

— Звісно, Карло.

Читать дальше →