Одіссея

Начало книги

Най довгим буде твій шлях під сонцем.

Багато пригод. Відкриттів багато.

Не бійся циклопів ані лестригонів,

І гнів Посейдона тебе не спіткає,

Як будуть думки твої високі,

Як пристрасті серце не наповняють.

Не бійся бога морів глибоких,

Ані лестригонів, ані циклопів.

Зустріти тобі їх не доведеться,

Як сам їх носити не будеш у серці.

Молися — най буде твій шлях повільним,

Щоб радості й миру душі додали.

Сотні літніх ранків привітних

І сотні бухт, до того незнаних.

Потрапиш ти на базар фінікійський —

Купуй усе, що проситься в руки:

Чорне дерево, перли великі,

Корали, амбру, парфуми дивні.

Та потім рушай до єгипетських міст, бо

Там здобудеш скарби науки.

Не зводь своїх ти очей з Ітаки —

Вона ж бо мета твоєї дороги.

Але не спіши. Навіть буде краще,

Як займе шлях твій багато років.

На острів прибудеш ти старцем сивим,

Багатств назбиравши собі по дорозі,

Яких тут не знайдеш в краях убогих.

А дар від Ітаки — сама дорога.

Без неї ти не підняв би вітрила.

Читать дальше →