Чудесна ферма Макбрума

Начало книги

Стільки небилиць наговорено про чудесну одноакрову[1] ферму Макбрума, що пора відділити правду від вигадки. Я — сам Макбрум, Джош Макбрум, і я хочу розказати, як воно все було, і — щоб ні слова брехні. І про кавуни розповім, тільки терпець майте.

Все почалося від того самого дня, коли ми покинули свою ферму в Коннектікуті. Ми упхали малечу і все своє манаття в наш старенький «франклін»[2] і подалися на Захід.

Коли лічити по носах, то в машині, окрім мене, була моя люба дружина Мелісса та одинадцятеро наших рудих дітлашат. Звали ми їх:

Вільджільгестерчестерпітерполлітімтоммерілеріімалакларінда.

Було літо, в деревах обабіч шляху виспівували пташки. Коли ми доїхали до Айови, моя люба дружина Мелісса зробила разюче відкриття. З нами їхало не одинадцятеро, а дванадцятеро малят — одне зайве! Полічила ще раз — те саме.

Я різко загальмував, здійнявши хмару куряви, і дав команду:

— Вільджільгестерчестерпітерполлітімтоммерілеріімалакларінда! Шикуйся!

Читать дальше →