Повернення до Вавилону

Начало книги

- А де містер Кембелл? - спитав Чарлі.

- У Швейцарії. Він хворіє, містере Уейлс, кажуть, справи його кепські.

- Он як? Шкода. Ну, а Джордж Гардт? - поцікавився Чарлі.

- Повернувся до Америки, влаштувався на роботу.

- Невже і Нюхальник подався додому?

- Навряд, він сюди недавно навідувався. В усякому разі, його приятель, містер Шеффер, у Парижі.

Тільки два прізвища з довгого переліку знайомих, яких не бачив півтора року. Чарлі вирвав із блокнота сторінку й записав на ній адресу.

- Якщо побачите Шеффера, передайте йому ось це,- сказав він.- Тут адреса мого зятя. Я ще не знаю, в якому готелі зупинюся.

Правду кажучи, його не дуже засмутило те, що в Парижі майже нікого не лишилось. Але незвична тиша, що панувала в барі «Рітца», видалась йому майже зловісною. Ні, це вже не американський бар - ні тобі розслабитись, ані забути, що ти не вдома. Він знову став французьким. Ця переміна вразила Чарлі вже в ту мить, коли він висів із таксі й побачив, що швейцар, який раніше о цій порі не стояв і хвилинки без діла, теревенить з розсильним біля службового входу.

Читать дальше →