У мене буде острів

Начало книги

П’ята година по обіді.

Тато ще не повернувся з роботи, мама на кухні готує вечерю. Каті та Ютка сидять у вітальні за столом — роблять уроки. Сидить тут і Жолі. Крутиться на стільці, місця собі не знаходить.

— Ютко, послухай-но!

— Сиди тихо! — сердито мовила Ютка. — Бачиш, я рахую! Через тебе помилилася…

— Каті…

— Ти штовхнув мене під руку! Глянь, що з малюнком сталося! Заробиш у мене на горіхи!

— Я хотів лише сказати…— почав був Жолі, але дівчатка гримнули:

— Нічого не кажи! Роби уроки!

— Та я хотів лише сказати…

— Виженемо тебе звідси!

— Мамі скажу.

— Мамо! Жолі нам знову заважає вчити уроки!

— Мамо! Знову не дає!

— Я не заважаю… я хотів лише сказати .

Діти зняли такий галас, що мама вбігла до вітальні.

— Лишенько! Завжди вони сваряться! Чого ви сікаєтесь до хлопця? А ти, Жолі, чому заважаєш сестрам учити уроки?

— Я лише поговорити хотів…

— Ми сказали, щоб він учив уроки, а він заважав.

— Але ж ви завжди розмовляєте між собою, а зі мною не хочете!

Читать дальше →